- повчальний
- —————————————————————————————повча́льнийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
повчальний
Смотреть что такое "повчальний" в других словарях:
повчальний — а, е. 1) Який містить повчання, напучення. || Який буває при висловленні повчання, напучення. 2) Який навчає чого небудь, дає корисні відомості, служить уроком … Український тлумачний словник
повчальний — [поўча/л нией] м. (на) ному/ н ім, мн. н і … Орфоепічний словник української мови
повчальний — (який містить у собі повчання, напучення), напутній, напутливий, моралістичний, сентенційний, дидактичний; наставницький, у[в]чительський, докторальний, менторський (про голос, тон властивий повчанню, тому, хто повчає) … Словник синонімів української мови
байка — I и, ж. 1) Невеликий віршований або, рідше, прозовий повчальний твір алегоричного змісту. 2) розм. Вигадка, розповідь про те, чого насправді не було, не може бути. II и, ж. М яка бавовняна, рідше вовняна тканина з ворсом; бая … Український тлумачний словник
дидактичний — а, е. 1) Прикм. до дидактика 1). 2) книжн. Повчальний, наставницький. || Який має характер повчання. Дидактичні матеріали … Український тлумачний словник
докторальний — а, е, книжн. Педантично повчальний, категоричний (про тон, манеру говорити) … Український тлумачний словник
епідейктичний — а, е. 1) Повчальний. 2) лінгв. Дейктичний … Український тлумачний словник
менторський — а, е, заст. Властивий менторові (у 1 знач.); повчальний, моралізаторський … Український тлумачний словник
моралістичний — а, е. Який містить мораль (у 2, 3 знач.); повчальний. Моралістична література … Український тлумачний словник
мораль — і, ж. 1) Система норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства; етика (у 2 знач.). 2) Повчальний висновок із чогось. 3) розм. Повчання, настанови, поради. •• Чита/ти (прочита/ти і т. ін.) мора/ль повчати, давати… … Український тлумачний словник
